Пам’ятка педагогам у роботі з підлітками
1. Піклуйтеся про «важких» учнів не менше, ніж про інших
    Ваші учні потребують не стільки вашої лю¬бові, скільки турботи й допомоги. Важливо по¬казати учням, що вам не байдуже те, що з ними трапляється, що ви дійсно хочете, щоб діти відчули себе гідними та почали поважати себе. Турбота — це дія, яку, на відміну від почуттів, можна контролювати, навіть якщо ми пережи¬ваємо в цей час зовсім інші почуття. Відгукуй¬тесь на прохання про допомогу, пояснюйте не¬зрозуміле, пропонуйте варіанти виходу зі скрут¬ної ситуації.
2. Змініть своє сприйняття недисциплінованих  учнів
    Знайдіть у «важких» учнях щось позитивне, гарне. Один із способів полегшити цю задачу — почати сприймати слабості як сильні сторони. Наприклад, учні, що вимагають до себе особли¬вої уваги, жадають спілкування, у тому числі з педагогом. Вони дуже хо ... Читати далі »

Порада 1. Створіть на уроці умови для виконання завдання різними шляхами. Дайте можливість використати малюнок, оповідь, тести, розрахункові задачі, практичну роботу, тощо.

Порада 2.  Створіть психологічний клімат, за якого учні не бояться висловити помилку думку, знаючи, що то – пошук істини. Переконуючи учня, доводячи істину, не ображайте його, не зачіпайте його гідність, самолюбство. Будьте щедрі на похвалу.

Порада 3. Система контролю знань також має враховувати індивідуальні властивості учнів.

Порада 4. Добираючи методи навчання, не забувайте про їхню різноманітність. Запроваджуючи нові методи, пам’ятайте і про класичну дидактику.

Порада 5. Інтелігентність – це вміння зважати на інших. Успіх, хай і не одразу, прийде до вас, якщо ви поважатимете гідність учнів, якщо не вдаватиметься ... Читати далі »

 Ти в нас така красуня …
 З тобою нам так легко …
 Я нікому так не вірю, як тобі …
 Ти в мене – найрозумніша…
 Порадь мені, будь ласка, …
 Ти мене завжди правильно розумієш …
 У мене немає нікого ближчого за тебе …
 Ти в нас молодець …
 Як я тобі вдячна (ний) …
 Які в тебе чудові друзі

1.    Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є.
2.    Можна висловити своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.
3.    Будьте вірними своєму слову, обіцянкам. Навіть якщо є об’єктивні причини і через якісь обставини ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки, не вважайте не гідним для себе пояснити дитині причин, з якої порушили її.
4.    Будьте відвертими з дитиною. У побудові правильних і чесних відносин украй важливе бажання дитини бути з вами відвертим. Це бажання можна й потрібно стимулювати. Інколи ви самі можете стати ініціатором ігрової ситуації, де дитина, яка потрапила в скрутне становище, наприклад зламала квітку у вазі, має зробити свій внутрішній вибір на користь правди. При цьому можете сказати, що ви знаєте, хто зламав нещасливу квітку, ... Читати далі »

1.    Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти й прийняти його; не перебивайте, не виявляйте свого страху, ставтеся до нього серйозно, з повагою.
2.    Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Спробуйте переконати його, що даний стан тимчасовий і швидко мине. Виявіть співчуття й покажіть , що ви поділяєте й розумієте його почуття.
3.    Поцікавтеся, що зараз найбільше турбує підлітка.
4.    Упевнено спілкуйтеся з підлітком. Саме це допоможе йому повірити в його сили. Головне правило роботи з дітьми – не нашкодити.
5.    У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які сприятимуть контакту: розумію, співчуваю, звичайно, хочу допомогти.
6.    У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і унікальний, як особистість. Кожна людина ... Читати далі »

У спілкуванні з підлітками-дівчатками важливо дотримуватися певного співвідношення любові та розумної вимогливості. Стиль таких взаємин передбачає:
доброту й доброзичливість – без сентиментальності й улещування;
серйозність тону – без окрику;
довіру – без попускання;
вимогливість – без мізерної прискіпливості;
послідовність вимог – без вагань і необґрунтованої відміни своїх рішень;
рекомендації і поради – без нав’язливості;
прохання – без упрошування;
вплив у формі пропозиції, попередження, навіювання і вимогливість – без пригнічення самостійності;
діловий тон – без роздратованості;
щирість тону – без фальші;
уміння вести бесіду – без моралізування.

Психолог
 

1.    Не марнуйте часу дитини. 
Створивши сприятливе середовище можна підвищити коефіцієнт розумового роз¬витку дитини на 25—30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50—80 одиниць, якщо життя дитини нудне, одноманітне, безрадісне. Тому — не гайте часу. У ранньому дитинстві мозок най¬краще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти їх набагато важче.
2.    Формуйте самоповагу. 
Власний образ, закріплений, свідомістю, є визначальним при ухваленні будь-якого рішення: на роботі, при виборі друзів, у коханні. Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати, і навіть зазнавши невдачі, все ж таки перемагати.
Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплю¬вати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, до успіх, майбутній добробут залежить від них самих.
І ще: у кожної д ... Читати далі »

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА сьогодні – необхідний компонент освіти, який забезпечує її розвивальні можливості, розвиток особистісного, інтелектуального та професійного потенціалу суспільства. Найважливішими умовами ефективності роботи служби є правильне розуміння психологом та педагогічними працівниками суті їх професійної взаємодії в єдиній системі освіти і виховання, взаємодоповнюваність позицій психолога та педагога в підході до учня, у вирішенні проблем навчально-виховного закладу.

 Основні цілі служби – сприяння формуванню підростаючого покоління, становленню індивідуальності і творчого ставлення до життя; розвиток здібностей і схильностей учнів; вивчення особливостей їх психічного розвитку; забезпечення психічного та психологічного здоров’я учнів. Психологічна служба здійснює взаємодію з учнями різного віку, їх педагогами та батьками в інтересах учня як особистості, що формується.

... Читати далі »

Наше століття характеризується впливом однієї людини або групи людей на життя великої кількості людей. Криза усього суспільства у розпаді сімей, недостатня увага приділяється для виховання дітей. Діти грають в інші ігри, дивляться інші телепередачі, інакше спілкуються, по-іншому складаються їхні стосунки з батьками та ровесниками.

Інформативне поле, в якому сьогодні здійснюється соціалізація дитини, є по відношенню до неї жорстоким і агресивним. Відсутність цензури засобів масової інформації і комунікацій уможливили маніпулювання потребами особистості з комерційною метою. Через телебачення, пресу, радіо, Інтернет пропагуються цинізм, злочинність.

Людське життя суперечливе у своїй сутності. Кожна людська істота так чи інакше самовизначається і самостверджується в просторі і в часі, відміряному їй ... Читати далі »