Дозволь мені,

Мій вечоровий світе,

Упасти зерном

У рідній стороні.

Високий, худорлявий, трішки сутулуватий молодий чоловік, допитливий погляд карих очей, широкі розкрилля темних брів, круте підборіддя людини з міцною волею. Складки, що вляглися з кутиків губ внизу, свідчили про пережите, переболене. Ось таким ми бачимо В.Стуса на портреті. Ще недавно ім’я його було відоме хіба що друзям, колишнім побратимам по перу та в’язниці. На Україні поезії Василя Стуса не друкували протягом двадцяти років.

Життя й творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших поетів xx ст. схоже на спалах –короткий і яскравий. Трагічно склалася його доля. І в тому, що сьогодні поезія В.Стуса стала широко відомою народу, задля якого він творив, його національною ... Читати далі »