Свого часу Платон сказав: «Майстрами не народжуються, ними стають». І  Матвіїв Мирослава Ярославівна наполегливо йде до цієї мети, адже обрана професія – це щоденне навчання. 
Побутує думка, що професія вчителя  трудомістка, не престижна, а деякі батьки взагалі вважають, що головне, щоб дитина була здорова, а місце освіти та вчителя в її долі на останньому місці. Змінилися і стереотипи вчительської професії.  
Мирослава Ярославівна вважає, що віддавати своє серце професії – великий крок у житті людини. Лише такі стають майстрами, професіоналами, отримують визнання. Коли твоя робота – це хобі, і хочеться ще більше і більше себе вдосконалювати та творити. 
Працюючи майстром виробничого навчання, люблячи дітей, стаєш мамою для всіх, адже спробуйте полюбити, зрозуміти всіх тих учнів, що сидять у класі і в кожного свої здібності та прагнення. Це дійсно так. Ще з першого свого уроку  Мирослава Ярославівна прагне до порозуміння з учнями, прагне передати знання та вміння, адже досягнення учня сприймає,  як власні. Тому не потрібно говорити про престижність обраної професії. Вона престижна. В серці учня. І нехай це не помітно одразу, але частинка Вашої любові буде творити його життя та життя країн . Своє призначення майстер бачить в тому, щоб надавати учневі можливість самостійно і свідомо ставати суб’єктом власного життя, робити правильний вибір 

Цього викладача впізнаєш одразу. Безумовно, щось є в поставі, рухах, голосі. Але це не все. Справжнього педагога завжди можна пізнати не тільки за манерами, поведінкою, жагою до навчання, а  й за радістю від постійного саморозвитку, самовдосконалення - це Візнюк Світлана Євгенівна. Ця  тендітна жінка-педагог переконана, що  партнерське спілкування з учнями, усвідомлення значущості, віри в свої сили допоможуть створенню учнівського колективу з єдиними цілями, бажаннями і в  майбутньому  сприятимуть творчо підходити учням до вирішення  будь-яких проблем. І завдання справжнього педагога полягає в тому, щоб передати це бажання і радість учням, запалити в них іскру.  Якщо вчитель не має цього на меті, то жодні новітні методи та технології не допоможуть. 
Подібно до того, як кинута в землю зернина – лише можливість щодо колоска, який може вирости з неї за умови, що склад, вологість  грунту, добрива, погода  виявляються сприятливими, вважає Світлана Євгенівна. Здібності людини –лише можливість для набування знань і вмінь, чи стане можливість дійсністю, залежить від багатьох умов.  Викладач дійшла висновку, щоб розвинути в учнів творчий підхід до професії, любов до обраної спеціальності, розвинути в учня власну думку на ту чи іншу ситуацію, виявити особистість та допомогти у формуванні комунікативних здібностей та людських якостей. Візнюк С.Є. виявляє напрями своєї роботи: робота з учнівським та педагогічним колективами, робота з батьками та робота  над самовдосконаленням, і це їй прекрасно вдається.